Це справжня зелена оаза серед міських бетонних багатоповерхівок. Довжина яру сягає 12 км. Балка відділяє Павлове Поле від Нагорного району Харкова. Сьогодні це один з основних спортивно-оздоровчих осередків міста. Тут є місця для тренувань, гри в настільний теніс, відпочинку на свіжому повітрі, а також купань у джерелі та відпочинку на березі маленької річки Саржинки. Сама річка проходить через все урочище, вона бере початок у Лісопарку, а впадає у річку Лопань. Але окрім спортивної зони та джерела, яр відомий своїми краєвидами, цікавинками та навіть містичними історіями.
Історія Саржиного Яру бере початок у середині XVIII століття. Тут існувала маленька слобідка, яка у 1779 році налічувала 32 чоловічі душі (жінок не рахували, оскільки вони не платили податків). Розташовувалася вона на перетині Золочівської дороги (вулиця Клочківська) з річкою Саржинка й називалася хутір Саржин.
Ця місцина здавна була відома джерелом питної води, тому з розбудовою міста все більше харків’ян приходили сюди відпочити. Тим більше, що поруч почали висаджувати Ботанічний сад. Тож після Другої світової війни Саржин Яр став однією з головних зелених зон міста.
Найчистіша вода Харкова
Мабуть, основною візитівкою балки є джерело мінеральної води. Воду в Шатилівському джерелі вважають чи не найчистішою в Харкові. Дебет струмка становить 345 тисяч літрів на добу. А саме джерело є гідрологічною пам’яткою природи.
У середині XX століття тут встановили спеціальне обладнання для зручного набору води, а вже в 1960-х роках над джерелом побудували бетонний павільйон футуристичної форми, який зберігся до наших днів. З того часу джерело мінеральної води “Харківська – 1” стало справжньою маленькою “меккою” для містян. Колись тут навіть міні-завод з розливу однойменної води існував: розливали її в скляні пляшки, але до нашого часу завод не зберігся.
Вода в джерелі майже не змінює свою температуру протягом року. Влітку вона становить 7-9 градусів, взимку – 3-4 градуси. Тому в теплу пору року Шатилівське джерело стає порятунком від спеки, а взимку цю територію “окуповують” любителі моржування. Тут навіть спеціальна обладнана “ополонка” є.
Ботанічний сад Харкова
Ще одна цікавинка Саржиного Яру – Ботанічний сад. Він починається майже одразу за джерелом та охоплює чималеньку площу. Власне, сад поділений на дві частини: менша – старий Ботсад – розташована на вулиці Клочківській, за ХНУ ім Каразіна та Зоопарком, а більша – на вулиці Отакара Яроша, частково охоплюючи територію Саржиного Яру. Тут зібрана одна з найбільших в Україні колекцій природної флори. І це не лише рослини, типові для нашого клімату, але й представники тропічних, субтропічних широт та навіть рослини, які ростуть у пустелях та напівпустелях.
Забуті тіні та привиди яру
Саржин Яр, як і кожна зелена зона Харкова, має власних привидів. Деякі містяни вважають балку чи не наймістичнішим парком у Харкові. Подейкують, що тут можна зустріти моторошні тіні, дивні блискучі кулі й навіть привидів. За легендою, балкою гуляє примара сумної дівчини в білому, але хто вона та чому з’являється саме тут – невідомо. Інші ж подейкують, що бачили примару в рясі монахині, хоча монастирів в цій місцевості не було.
Озеро “потопельників”
Річка Саржинка, яка бере початок біля селища Жуковського й протікає через усю територію Саржиного Яру, має декілька заболочених ділянок. На одній такій ділянці утворилося невелике озеро, яке назвали Топлим. Таку назву озерце отримало через велику кількість затонулих дерев. Справа в тому, що до Другої світової війни на місці озера був розплідник з вирощування тополь, під час війни дерева знищили, а відновлювати розплідник не стали. Територія навкруги заросла й іншими деревами. Чистини цих “потопельників” подекуди видніються з-під води. Далі озеро переходить у справжнє болото, яке добре видно з канатної дороги.
Джерело: https://kh.depo.ua
