Чоловіка випустили з камери за три дні до звільнення Балаклії.
70-річний блогер з Харківщини пережив катування росіян і продовжує знімати наслідки війни. Анатолій Гарагатий пробув у Балаклійській катівні найдовше – 100 днів. Росіяни змушували його знімати про могутність своєї армії, за відмову били струмом та битами. Після пережитих жахів чоловік не кинув улюблену справу, а навіть наважився зняти ролик про катівню, в якій ледь вижив, йдеться в ТСН.
З балкону чоловік зняв момент окупації свого селища, через це його ледь не вбили росіяни. Півстоліття Анатолій займався фото та відео-зйомкою, а за кілька місяців до вторгнення створив свій YouTube-канал, куди і виклав російську колону техніки. За це відео чоловіка забрали до катівні аж на 100 днів.
Лише за 9 місяців після звільнення Анатолій наважився туди повернутися, аби зробити фільм про те, як вижив. “Молитва, по якій хлопці молилися. Уже хлопці на волі. Ну, а хтось і не вийшов”, – каже чоловік.
В кімнаті було 11 чоловік, Анатолій спав на підлозі коло дверей. “Ми відмічали, який день пройшов – перекреслили. Часто було, що води не було, то приходилось раз на тиждень купатися, 2 літри води на людину. 30-40 градусів жара. Вдумайтесь. Як так можна вижити? А вижили”, – додає Анатолій.
Інколи, розповідає, окупанти виводили в’язнів подихати на двір, але з мішком на голові. Їжу та воду давали обмежено. Під час допитів Анатолія хотіли змусити знімати російську пропаганду і за кожне українське слово давали розряд струму. “Під’єднали до пальців ніг. Кажи – так чи ні. Поки ні. Непритомнів. Три рази струмом катували. А так – електрошокер, бита – це звичні речі”, – пригадує Анатолій.
Чоловіка випустили з камери за три дні до звільнення Балаклії. Іншим в’язням довелось вибиратися самотужки, адже росіяни, тікаючи, лишили камери зачиненими. “Безпосередньо у відділі поліції ми виявили, що тут перебувала катівня. Ми можемо тільки здогадуватися, що насправді пережили ці люди. Адже картина була дуже страшною. Люди ще є. Вони звертаються. Ми все це фіксуємо. Продовжуємо працювати”, – кажуть в місцевій поліції.
З дому Анатолія окупанти викрали усю техніку. Він знімає на камеру друга, а монтує на комп’ютері, який придбав за донати небайдужих. Зараз збирає гроші на власну камеру. “Кожного дня намагаюсь щось показувати. Кожного дня щось видаю. Отаку розруху. Зараз уже люди не хочуть дивитися на таке. Мені і самому вже дивитися не хочеться. А як не дивитися? Треба ж людям показувати”, – переконує блогер.
Важливі спогади та думки кожного, хто бачив жахи війни, каже чоловік. За дев’ять місяців він опублікував понад 3 сотні відео. Чекає, коли зможе зробити найважливіші кадри – дня перемоги.
