Дорогі друзі, ми неодноразово писали про злочини групи Казарцева та Кіяшко, раді повідомити Вам, що нарешті є результати більш ніж 15-річної боротьби підприємець Ігор Аранов добився справедливості та повернув собі частку, якої його незаконно позбавив Микола Купрєєв із спільниками. Також висловлюємо вдячність Поліції, СБУ, Прокуратурі та ДБР України, і зокрема Харківської області, за сприяння у відновленні законності.
Історія захоплення сільськогосподарського гіганта ТОВ СП «Мелихівське» (нині – «Миколаївське», код 00707188) – це не просто банальний господарський спір. Це справжній кримінальний трилер, у якому переплелися мільйонні інвестиції, зрада партнерів, цинічний саботаж судів, корупція в погонах та відвертий фізичний терор.
Частина 1. «Юридична міна» та удар у спину (2007-2013 рр.)
Усе почалося у 2007 році, коли директор підприємства Микола Купрєєв переконав харківського інвестора Ігоря Аранова вкласти кошти в закупівлю врожаю та розвиток бізнесу, пообіцявши щорічні дивіденди не менше 250-400 тисяч доларів. Довіряючи Купрєєву, Аранов увійшов до складу засновників на паритетних засадах (50% на 50%), внісши 1 млн 260 тисяч гривень живими грошима та передавши на баланс компанії імпортну техніку (три комбайни Case) вартістю близько 1 млн доларів США.
Договір про входження в бізнес писав від руки син директора – Роман Купрєєв. Уже тоді Купрєєви заклали під угоду «юридичну міну»: Микола Купрєєв умисно не оформив нотаріальну згоду своєї дружини Віри Павлівни на відчуження частки. Про те, що це була спланована акція, свідчить той факт, що від самого Аранова Купрєєв жорстко вимагав присутності його дружини при передачі техніки. А незабаром, 23 травня 2007 року, він таємно оформив шлюбний контракт, який, судячи з усього, був складений «заднім числом» безпосередньо перед подачею позову до суду.
Восени 2009 року Ігоря Аранова за сфабрикованою слідчими Донецька справою незаконно поміщають у СІЗО більше ніж на три роки. Користуючись ізоляцією партнера, родина Купрєєвих задіяла підготовлену пастку: дружина Купрєєва подала позов, і у вересні 2011 року Харківський окружний адміністративний суд, формально пославшись на Сімейний кодекс, позбавив Аранова його законної частки.
Особливий цинізм ситуації розкрився 25 січня 2013 року. На зустрічі, яка фіксувалася на аудіозапис, Микола та Роман Купрєєви в присутності зятя інвестора та сина інвестора Станіслава клялися Аранову у вірності та запевняли, що він «як і раніше є їхнім повноправним партнером». Насправді вони вже півтора року як украли його власність. Пізніше Купрєєв навіть написав при свідках розписку на 2 мільйони доларів, обіцяючи виплатити борг частинами за кілька років, але в останній момент відмовився її підписувати та платити.
Частина 2. Кримінальний альянс та силова криша
Розуміючи, що Аранов не відмовиться від своїх прав, Микола Купрєєв звернувся до кримінального світу Харківської області. Кримінальний авторитет Вадим Казарцев («Князь») та його права рука Олег Кіяшко а також Галаван Зіновій одразу після рейдерського захоплення з’явилися в цій історії. Купрєєв залучив їх як жорстку кримінальну кришу та силовий блок, щоб залякати інвестора та заблокувати будь-які спроби повернути бізнес. На зустрічах Олег Кіяшко особисто погрожував Аранову розправою.
Частка, яку спочатку захопили рейдери, згодом була частково оформлена на відомого боксера Олександра Гвоздика, який у цій схемі виступав класичним «фунтом» (номінальним утримувачем долі Казарцева).
Проте кримінальна криша була б безсилою без заступництва в погонах. ОПГ Казарцева-Кіяшко вибудувала потужну мережу впливу в правоохоронних органах Харкова:
• Зіновій Степанович Галаван – колишній начальник слідчого управління УВД у Харківській області. Отримав 10% частку у статутному капіталі підприємства прямо на своє ім’я – «пенсія» від кримінальних елементів. Високопоставлений міліціонер, який мав боротися з рейдерством, фактично увійшов у частку «віджатого» агробізнесу в обмін на закриття кримінальних справ та кругову поруку.
Також були задіяні топ посадовці у сфері реєстрації, виконавчої служби та Мінюста.
Частина 3. Криваве свавілля та кастети (2016-2018 рр.)
У жовтні 2015 та серпні 2016 року Вищий адміністративний суд України (ВАСУ) повністю встав на бік інвестора, скасував незаконні рішення харківських судів та ухвалив поворот виконання рішення – повернути реєстр у стан на листопад 2007 року.
У відповідь на законні перемоги Аранова ОПГ задійствовала силовий блок:
• Лютий 2016 року: Юридичному консультанту Аранова та близькому другу родини спалюють автомобіль прямо під його офісом.
• Весна 2016 року: Скоюється жорстокий напад на зятя інвестора.
• 14 вересня 2016 року: Через місяць після рішення ВАСУ, двоє кілерів на мотоциклі підстерегли Ігоря Аранова в самому центрі Харкова. Його звіряче били металевим кийком по голові та колінах. Результат: важкі травми ніг, голови, вибиті зуби та шви на обличчі. Шевченківським відділом поліції наступного дня, 15 вересня 2016 року, було зареєстровано кримінальне провадження № 12016220480004483. Пізніше справу тихенько закрили.
• 27 квітня 2018 року: Після чергової перемоги в суді банда нападає на сина Аранова – Станіслава прямо біля дитячого садка, коли він забирав дитину. Нападники передали батькові «Привіт та вітання з днем народження» та нанесли Станіславу серію ударів кастетом у потилицю. Хірурги констатували скол кісток черепа – хлопець чудом вижив. Кримінальне провадження № 12018220490001687 було зареєстроване 16 квітня 2018 года.
Харківська поліція під впливом зв’язків Купрєєва навмисно класифікувала ці замахи на життя як «легкі тілесні ушкодження» (ст. 125 КК) та тихо закривала справи без повідомлення потерпілих.
Частина 4. Адміністративний саботаж та махінації з капіталом
Коли суди Києва підтверджували правоту Аранова, у Харкові вмикався механізм реєстраційного саботажу. Державний реєстратор Людмила Іванівна Микитенко роками саботувала реєстрацію прав інвестора, видаючи абсурдні відписки про те, що їй «незрозуміле рішення суду».
За спиною Микитенко стояла її беззмінна покровителька та начальниця – заступник директора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Лариса Миколаївна Щербина, яка кришувала незаконні дії у сфері реєстрації, а також грубо та незаконно відмовляла Аранову у прийомі документів департаментом реєстрації. Разом вони блокували виконання рішень вищих судових інстанцій, а харківські суди першої та другої інстанцій пачками виносили неправосудні рішення в інтересах рейдерів.
Щоб остаточно «розмити» частку інвестора, у 2020 році Купрєєв незаконно збільшив статутний капітал підприємства з 7 400 грн до 27 055 666,67 грн за рахунок нерозподіленого прибутку, половина якого за законом належала Аранову. Саме підприємство перейменували в ТОВ СП «Миколаївське».
Частина 5. Епілог
Тільки завдяки прямому втручанню центральних апаратів СБУ, Офісу Генерального прокурора та ДБР у Києві, а також Харківських правоохоронців, харьковську «змову мовчання» вдалося розірвати. Багаторічна злочинна схема, що тримала підприємство в заручниках у криміналу та корупційних силовиків, була повністю ліквідована.
Ігор Аранов повністю відновив свої законні права на 50% підприємства. Закон довів, що сила права завжди вища за право сили, а часи бандитського свавілля в українському агросекторе відходять у минуле.
