Коли треба розігнати й розбити ворожу піхоту – безпілотчики скеровують на цілі екіпажі українських панцерників.
Ціною титанічних зусиль, українським військовим таки вдається потроху відтісняти російських загарбників у бік східного кордону. На межі Харківщини із тимчасово загарбаними північно-західними районами Луганської області, вогневі протистояння тривають цілодобово, йдеться в ТСН.
Вздовж автошляху з Куп’янська на Сватове й далі у бік Кремінної нині відтинок найактивніших бойових зіткнень. Залпи артилерії й танкові постріли там чергуються з авіаційними ударами а піхотні сутички, складається враження, що не затихають узагалі. “На деяких ділянках відстань між ворожими підрозділами і нашими підрозділами може складати до 50-ти метрів”, – розповідає військовослужбовець-аеророзвідник 92 ОМБр Олександр.
Фронт тут не затихає ні вдень, ні темною порою, по кілька разів на добу, залежно від погоди – окупантів на землі намагається підтримувати ворожа авіація. “Ка-52-гі працюють десь кілометрів з семи-восьми, НУРами не долітаючи до лінії фронту. Вильоти можуть там 3-4 робити. Якщо погода дозволяє, то літають і винищувачі. Буквально пару годин тому працювала Сушка”, – каже військовослужбовець-аеророзвідник 92 ОМБр Ілля.
Там, де східні громади Харківщини межують із Луганською областю, російські командири, як і на Донеччині, женуть вперед переважно мобілізованих, яких, визнають українські військові, відверто, до біса. Втім, і мруть рашиські “чмобікі” од української зброї дуже вправно, запевняють наші воїни. “Зайшло два танчика Т-90-их, в район Новоселівського, стали посеред поля. Одного вже нема, наші його гепнули, інший – підбитий поїхав”, – розповідає Ілля.
То був результат колективних зусиль – українських аеророзвідників та артилеристів. Коли ж треба розігнати й розбити ворожу піхоту – безпілотчики скеровують на цілі екіпажі українських панцерників. “Відпрацювали. Виїжджали на пряму наводку. Постріляли по ним трошки. Викинули “конвейер”. Їхні позиції пробили швиденько, а А там далі вони тікали і тікали”, – переказує події механік-водій танка 92 ОМБр Віктор.
Навідник із командиром танка своє завдання виконали на відмінно, каже Віктор. Від групи ворожих піхотинців у посадці, на яку вказали наші аеророзвідники, залишилося саме лахміття. Ворожий штаб зі складом боєприпасів спалахнув у сутінках. Тоді за координатами, які передала аеророзвідка, у бік ворога вдарила українська арта.
