Дуже часто і в наш час можна почути, що Харків – це перша столиця України. Здавалося б, є такий локальний статус, що підтверджує важливість міста в історії України, але все ж таки треба його чимось підтверджувати. А от якраз із доказами можуть виникнути проблеми. Розберемося із цим разом з Мій Харків.
Купецький Харків та промислова революція
Місто «тремпелів» та «сявок» тривалий час було провінційним купецьким центром, який не претендував на високі звання та статуси. Довгі роки життя на периферії текло своєю чергою, Харків потихеньку ріс і процвітав. Кардинальні зміни у житті провінційного міста настали з приходом у Російську імперію промислової революції.
Потужна хода індустріалізації струсонула, здавалося, непохитні основи купецького міста і змінила його обличчя раз і назавжди. Харків стрімко наростив промислові м’язи, у зв’язку з чим його позаштатність змінилася статусом системоутворюючого виробничого та транспортно-залізничного центру півдня Російської імперії.
Тоді ж сюди ринула й інтелігенція, адже розвивався й культурний бік міщанського життя. Звичні нам театри, університет, парки – це якраз спадок тієї епохи бурхливого зростання міста.
Як Харків став столицею України
Злам 10-20-х років XX століття – період найскладніших випробувань для України. Російська імперія, до складу якої входили українські землі, билася в агонії – Лютнева революція, Жовтневий переворот, і Громадянська війна, що послідувала за цим, знищили Російську імперію.
Влада постійно змінювалася. Маятник гойдався від одного боку до іншого – від Денікіна до УНР, від УНР до більшовиків, від них – до військ потрійного союзу, звідти – до поляків тощо. У процесі нелюдських «гойдалок» Харків встиг побувати столицею ще й Донецько-Криворізької республіки, яка стала однією з складових майбутньої УРСР.
19 грудня 1919 року ще до закінчення бойових дій більшовики проголосили в захопленому Харкові, який став новою столицею, Українську Радянську Республіку, яка формально об’єднувала всі республіки Рад на території України. Ну а із закінченням війни за владу нову державу офіційно затвердили 13 липня 1923 року. Остаточно столичний статус Харкова закріпився Конституцією 1929 року.
Чому ж не Київ, адже до 1923 року місто на Дніпрі вже контролювалося більшовиками? На це питання однозначної відповіді немає. Історики висувають різні гіпотези.
Переїзд до Києва
Ні сподівання друга всіх піонерів Леніна, ні масштабне будівництво у місті (привіт від Держпрому та пам’ятника Тарасу Шевченку, зведених у той період), ні переїзд інтелектуальної, наукової та творчої еліти до Харкова не зупинили неминуче.
Переформатувавши Київ, підтягнувши його до сучасного рівня, більшовики 24 червня 1934 року урочисто відправили центральний апарат держуправління УРСР із Харківського Держпрому на нове місце. До Києва переїхали не всі – не вистачало місця. На Слобожанщині залишилося багато наркоматів, але й вони поступово залишали Харків, як тільки для них будувалися потрібні будівлі (тепер привіт уже від Верховної Ради 39-го року побудови).
Короткий період нової «столичності» все ж таки наздогнав Харків у ході Другої світової. Куди ж було переносити держоргани після окупації Києва? Але цей відрізок був невеликим.
Так чому-ж все таки Харків було обрано першою столицею? Що Ленін казав про перенос столиці до Києва? І які плани про переміщення важливих державих органів існували вже за часів Незалежності? Відповіді на всі ці питання ви знайдете завдяки матеріалу від MyKharkov.info.
