Станом на серпень 2025 року Харківська міська влада повністю виконала вимоги закону про декомунізацію топонімів. Про це в інтерв’ю виданню «Думка» розповіла Марія Тахтаулова, керівниця Другого міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті.
Як проходила декомунізація у Харкові:
- Закон про декомунізацію набув чинності у квітні 2015 року.
- У 2015–2016 роках перейменували близько 900 з 3150 топонімів (майже 10%).
- З травня 2022 року тривали поодинокі перейменування (10–15 назв).
- Наймасштабніша хвиля відбулася у 2024 році.
Нині в Харкові вже немає назв, які обов’язково потрібно змінювати за законом. Водночас робота триває — переважно точкові перейменування на честь загиблих військових чи для впорядкування мапи (наприклад, ліквідація дублікатів).
Вшанування захисників:
- До 2022 року у Харкові було лише 4 топоніми на честь загиблих військових.
- Сьогодні — вже 37 назв, серед них і сквер Владислави Черних.
- На мапі з’явилися алеї та вулиці, названі на честь відомих льотчиків із Харкова — Андрія “Джуса” Пільщикова та Олексія “Мунфіша” Меся.
- Щонайменше 12 перейменувань присвячені Героям України.
Марія Тахтаулова наголосила, що топоніміка — це не лише про зручність орієнтації у місті. Це інструмент збереження історичної пам’яті та формування національної ідентичності.
Водночас не всі нові назви швидко входять у повсякденний вжиток. Наприклад, «вулицю Героїв-Рятувальників» досі часто називають старою назвою — Білгородський узвіз. А от спроба назвати вулицю Малиновського на честь кардинала Йосипа Сліпого зустріла категоричний спротив мешканців, тож зрештою її перейменували на Зброярську.
