Ігор Терехов: Ми входимо в період конкуренції між містами за людей та інвесторів

Мер Харкова Ігор Терехов в інтерв’ю РБК-Україна розповів про те, скільки місто потребує інвестицій, у які галузі потрібні вкладення капіталу і що міська влада може запропонувати бізнесу.

Джерело: https://daily.rbc.ua

19 вересня у Києві відбудеться інвестиційний форум Kharkiv Restart, ініціатором якого є мерія Харкова. Міський голова Ігор Терехов запросив велику кількість інвесторів – і українських, і зарубіжних. Серед них і ті компанії, які вже працюють або працювали у Харкові.

В інтерв’ю Терехов зазначив, що насправді мова йде про залучення інвестицій не лише після війни, а й вже зараз.

– Хто з відомих компаній візьме участь у форумі?

– На форумі буде британський архітектор Норман Фостер, який розробляє новий генеральний план міста, та його архітектурне бюро. Буде дуже багато IT-компаній, оскільки Харків був і є містом, в якому ця сфера розвивалась дуже активно. І також будуть такі компанії, як Philip Morris і, сподіваюсь, McDonald’s.

– Але ж Philip Morris, наскільки відомо, зараз планує релокацію до Львова.

– Так, але я дуже хочу і надіюсь, що вони залишать своє виробництво у Харкові. Звісно, переїзд до Львова спричинений обстрілами, зокрема, комплексами С-300, і малою відстанню від кордону з Росією, але ми запросили цю компанію на форум, аби ще раз поспілкуватись і обговорити різні варіанти співпраці, надання їй преференцій для того, щоб вона залишилась.

– То мова йде про залучення інвестицій у Харків не лише після війни, а й прямо зараз?

– Ми не можемо чекати закінчення війни, не маємо часу. Мова йде про інвестиції і у майбутньому, і також прямо зараз. Коли я зустрічаюсь з приватними українським і зарубіжними підприємцями, а також з нашими міжнародними партнерами, то ми розмовляємо про інвестиції у майбутнє. Але розробляти інвестиційні проекти і вкладати кошти потрібно вже сьогодні. Після війни буде дуже багато інвесторів – і у Харкові, і по всій Україні.

Сьогодні я хотів би залучити найбільш потужних з них, щоб ми разом розпочали готувати майбутній розвиток по пріоритетних напрямках. Прихід великих інвесторів буде сигналом для середніх і малих компаній – як з України, так і з-за кордону: до Харкова треба йти і вкладати в нашому місті гроші.

 Ті відомі іноземні компанії, які ви назвали, вже давно в Україні, вони, звісно, дуже добре знають, що таке обстріли і постійна небезпека. Як вам здалося, чи усвідомили вони, що Харків – це такий собі Ізраїль і що насправді за певних умов у вашому місті працювати можна?

– У якомусь сенсі, Харків – він дійсно як Ізраїль, і, будемо сподіватися, що у плані захисту від російських обстрілів та безпекової ситуації загалом він буде навіть краще. На жаль, McDonald’s наразі не поспішає відновлювати роботу у Харкові, хоча у той саме час у нас працює KFC – причому успішно. Так, нас дійсно обстрілюють з С-300, але інші міста також обстрілюють іншими ракетами, які теж несуть велику загрозу. Так, ми прифронтове місто, але ми постійно працюємо з нашими військовими і науковцями над посиленням безпеки. Зокрема, ми працюємо над захистом трансформаторних підстанцій, електростанцій, теплових мереж і так далі.

–​​​​​​​ Але же це доволі складний і довгий процес, а інвесторів ви запрошуєте вже сьогодні.

– Так, але система безпеки Ізраїлю теж вибудовувалась роками. Вона не з’явилася миттєво одного дня, після чого почали приходити інвестори. Ні, це паралельні процеси.

Ігор Терехов: Ми входимо в період конкуренції між містами за людей та інвесторів​​​​​​​

–​​​​​​​ Як би ви сформулювали інвестиційну стратегію Харкова?

– Ми бачимо Харків як сучасне місто. От прямо зараз ми розробляємо з видатним архітектором Норманом Фостером новий план нового сучасного Харкова. Ви можете сказати, що це – про архітектуру. І будете праві. Однак насправді за архітектурними перетвореннями стоїть нова економічна модель міста.

Як відомо, Харків – студентське місто. Тому ми бачимо його як студентську столицю України. Це дуже вигідно відрізняє нас від інших – я прошу пробачення за це у інших міст, але так вже склалося історично. Тому нам треба цим скористатися. Харків залишиться університетськім містом, але ще більш розвиненим.

Інновації, нові технології – це те, що Харків повинен виробляти. Стратегічно важливо для міста розвиток IT-сектору. Харків і до повномасштабного вторгнення був відомим тим, що саме в нас активно розвивалася ця галузь, тому ми і надалі робитимемо на неї одну з основних ставок.

–​​​​​​​ Наскільки відомо, багато IT-компаній змушені були переїхати з Харкова.

– Так, але вони залишаються з нами душею і податками. І я знаю, що вони хочуть повернутися у місто. Декілька днів тому у Харкові пройшов IT-форум, у якому взяли участь компанії, що змушені були переміститися або у Львів, або за кордон. Так от всі вони хочуть повернутися у Харків, а деякі вже повернулися – це біля 20% айтішників. Я цьому дуже радію. Для них це зрозуміле і комфортне місце, вони хочуть тут працювати, жити, відбудовувати зруйноване і міняти місто на краще. А чому в них таке бажання? Саме через науковий потенціал, який забезпечує статус студентської столиці.

Крім того, в нас є потужний індустріальний потенціал, тобто виробничий. Його використання – це також частина нашої стратегії.

І, до речі, ми маємо дуже потужну енергетичну галузь – не дивлячись на намагання росіян її зруйнувати. Ми розвиваємо зелену енергетику і будемо це робити у майбутньому. “Зелені” інвестиції точно спрацюють у Харкові, бо, хочу вам повідомити, що ми маємо низку земельних ділянок на наших комунальних підприємствах, де можна розмістити сонячні панелі. Ми споживаємо 1 мільйон МВт/год. – тобто місто є великим покупцем електроенергії і, відповідно, дуже потужним гравцем енергетичного ринку. Тому ми привабливі для “зелених інвестицій”.

–​​​​​​​ Коли ви кажете про кадровий потенціал, то насправді про нього можна було говорити до повномасштабного вторгнення, а після нього, коли тисячі людей змушені були покинути місто через обстріли і руйнацію житла, такий потенціал дещо зменшився, хіба ні? Багато кому нема куди повернутися, як от мешканцям Північної Салтівки.

– Дійсно багато хто покинув місто. Але потім в нас були чотири великі хвилі повернення людей. Крім того, в Харкові живуть 187 тисяч внутрішньо переміщених осіб з інших регіонів – і це лише офіційні дані, а насправді їх більше. Тому кадровий потенціал існував, існує і буде зростати. А костяк, основа – все це збережено, на щастя.

Північна Салтівка та інші райони треба відновлювати та відбудовувати. І ми цим займаємось. Минулого року було відновлено 200 багатоповерхівок, до кінця цього року відновимо ще 60. Також ми відновлюємо школи і виші.

 Скільки багатоповерхівок було пошкоджено або зруйновано?

– Різного ступеню пошкодження отримали біля 5000 будинків. 500, на жаль, відновленню вже не підлягають. Це – виклик для нас.

Але це і нові можливості: побудувати нові сучасні будинки. В нас вже є рішення. Ці будинки будуть не такими, які були за часів Радянського Союзу. Вони будуть дуже комфортні і обов’язково пристосовані для людей з обмеженими можливостями. Як і безпеку, ми враховуємо й інклюзію.

До речі, ми створюємо і індустріальний парк, і науковий – об’єднання наукових лабораторій, офісів, фітнес-центрів, дитячих садочків і таке інше. Все це буде сконцентровано на певній території.

 Де саме ви плануєте побудувати такий парк?

– Перша така локація – біля метро і ринку “Барабашова”. Але хочу зауважити, що ринок хоч і постраждав від обстрілів, але він також буде відновлений і модернізований – люди не залишаться без свої робочих місць. А поруч є територія, яка належить місту або в оренді в приватних підприємців, де і буде розташовано парк. Цей проект також потребуватиме інвестицій, але ми вже рухаємось у цьому напрямку. Саме такий та інші проекти я й називаю перезавантаженням міста або ж restart’ом.

 Коли сьогодні чуєш про концентрацію на одній території різних об’єктів, це викликає певні побоювання, що є щось велике з великою кількістю людей в одному місці – це дещо небезпечне.

– Я вам більше скажу: земля під цей проект вже виділена, і в нас є ще декілька локацій для індустріальних парків. А щодо безпеки – ми працюємо над цим разом з військовими. З іншого боку, саме місто за визначенням є концентрацією людей, будинків, інфраструктури, тому не варто дивитись на будівництво чогось нового, як на нову мішень. Вся Україна є мішенню, але це не виправдання того, що ми маємо скласти руки і нічого не робити.

 Що стосується житла – у якому стані зараз будівельний ринок міста? Він завмер чи це перебільшення?

– Запит на житло є. І, не зважаючи на війну, ринок житла не стоїть. Забудовники не зупиняються. А далі попит буде більшим і більшим.

Тут я хотів би зауважити, що ми входимо в період конкуренції між містами: за людей, за спеціалістів, за інвесторів, за забудовників і так далі. І переможцями будуть ті міста, які будуть лояльні до інвесторів і які зможуть створити для них привабливі умови.

–​​​​​​​ Чи маєте ви хоча б приблизні розрахунки, скільки потрібно грошей, щоб реалізувати ваші плани?

– Скажу так: весь пул зруйнованого оцінюється нами у 9,5 мільярдів доларів. Ані окремо місто, ані навіть ціла держава не зможе покрити такі витрати. Це під силу лише міжнародним партнерам, інституціям і приватним інвесторам разом узятим. А влада міста має створити прозорі умови і гарантії захисту вкладень.

 З чим ви не можете впоратись без участі центральної влади?

– Ми дуже потребуємо створення спеціальних інвестиційних режимів, зокрема, режиму оподаткування. Це доволі очевидні речі, бо саме високі податки часто відштовхують від капіталовкладень, а їхнє зниження – приваблює. Якщо ми хочемо залучати приватні гроші і хочемо зробити це вже зараз, а не колись, то треба щось пропонувати інвесторам. І от саме у цьому центральні органи влади нам могли би суттєво допомогти. Багато чого треба міняти на законодавчому рівні. А на рівні місцевої влади ми самі впораємось, бо ми знаємо своє місто краще за всіх.

При цьому міська влада має важливу політику: всі свої рішення ми обговорюватимемо і вже обговорюємо з громадськістю. Це наше спільне місто, і тому всі рішення повинні прийматися з урахуванням думки людей, які тут живуть.

–​​​​​​​ Яка доля відомих харківських промислових гігантів – “Турбоатому”, авіа і танкового заводів? Насправді у Харкові таких підприємств дуже багато, чого вартий колишній Московський проспект, а нині проспект Героїв Харкова, на якому майже від самого центру і до околиці стоять великі підприємства. Чи будуть вони проінвестовані?

– Ну, знаєте, про танковий завод я нічого не скажу.

 А про інші?

– А інші працюють. Вони не зупинялися. Звісно, вони також потребують модернізації і, відповідно, інвестицій. Поле для капіталовкладень тут велике. Саме про це ми поговоримо під час форуму.

 Яким Харків вже ніколи не буде після рестарту?

– Радянським. Війна багато чого змінила. Крім одного: Харків – це Україна. Це буде європейське креативне місто. Ось це і є наша стратегія. Я впевнений, що під цю стратегію ми залучимо достатньо інвестицій, які окупляться.

Поиск на этом сайте